Культурна аґенція «Терени» за підтримки Фундації Множина опублікувала антропологічне дослідження «Культура очима громад». Команда з шести дослідників і дослідниць відвідала сімнадцять населених пунктів Полтавщини, щоб виявити, що мешканці вважають культурою, хто її створює і які виклики постають сьогодні у цій сфері.
26 жовтня в Києві відбулася презентація дослідження «Культура очима громад: антропологічне дослідження Полтавщини». Його на замовлення культурної аґенції «Терени» та за підтримки Фундації Множина виконала команда антропологів на чолі з Тіною Полек та Олексієм Москаленком. Повний текст звіту доступний на сайті аґенції.
Полтавщину в національному наративі звикли називати «колискою української ідентичності». Дослідження показує, що за цим усталеним фасадом криється складніша реальність: старі радянські моделі організації культури втратили життєздатність, а нові сенси й формати стихійно зароджуються в самих громадах. Автори розглядають культуру в широкому антропологічному сенсі — як спосіб життя спільноти: щоденні практики, дозвілля, неформальні правила та смисли, а не лише відвідування концертів та музеїв.
«Створюючи культурну аґенцію, яка фокусується на роботі в регіонах, ми відразу закладали в стратегію важливість проведення досліджень. Наша команда прагне засновувати нові проєкти та ініціативи не лише на результатах власних експедицій та мапування культурного середовища регіону. Антропологічний підхід, застосований дослідницькою командою, дозволив вийти за межі статистичних і звітних шаблонів, до яких ми часто вдаємося, аналізуючи певний регіон. Така методологія допомагає поглянути на культуру в ширшому значенні, а більшість висновків можуть бути релевантними й для інших регіонів України», — зазначає Тетяна Терен, очільниця культурної аґенції «Терени».
Для проведення дослідження було обрано етнографічні методи роботи, які допомогли зафіксувати не лише те, що люди декларують, а й те, як вони насправді діють у повсякденному житті.
Польовий етап дослідження тривав протягом квітня—червня 2026 року. Команда дослідників та дослідниць жила в громадах і поєднувала залучене спостереження з глибинними інтерв’ю: спілкувалася з працівниками закладів культури, місцевими активістами, підприємцями, молоддю та людьми, які переїхали на Полтавщину через війну.
Польова робота охопила сімнадцять населених пунктів — від великих міст до сіл. Висновки фіналізували завдяки експертним інтерв’ю з фахівцями у сфері культури, аналізу локальних спільнот у Facebook та Instagram та результатам онлайн-опитування, проведеного «Теренами» на власних ресурсах. Окрім того, до дослідження додано аналітичну довідку про стан обласних закладів культури, демографічну ситуацію, залучення підтримки донорів та меценатів тощо. Респондентів та конкретні локації у звіті анонімізовано, щоб захистити людей та установи і водночас підсвітити системні процеси.
«Найцікавіше, що ми побачили, — розрив між тим, що люди вважають культурою, і тим, чим вони насправді наповнюють свій день. Спорт, суші, мотоцикли, спільне плетіння маскувальних сіток — усе це культура, просто люди її так не називають. Ми не пропонуємо «привезти» їм культуру. Ми показуємо, що вона вже є і що попит народжується тоді, коли з'являється добра, помітна пропозиція», — пояснюють керівники дослідження Тіна Полек та Олексій Москаленко.
Як засвідчило дослідження, культурне життя Полтавщини тримається на горизонтальних зв’язках та ініціативних людях, зокрема тих, хто переїхав до громад з інших регіонів.
Нові практики, як-от спорт чи йога, спершу зустрічають опір і лише згодом стають нормою, тож пропозицію доводиться «вирощувати». Водночас частина громад будує туристичний імідж довкола кількох постатей чи ремесел, хоча самих мешканців це майже не цікавить.
Зважаючи на зібрані та опрацьовані дані, команда дослідників підготувала рекомендації для провайдерів, державних та недержавних інституцій, органів місцевого самоврядування та комунікаційних команд, які займаються культурними проєктами.
«Це дослідження робить великий крок у тому, щоб десакралізувати культуру, зняти її з пʼєдесталу і нарешті почати широко говорити про те, що культура — це наше повсякдення. Відповідно наші щоденні практики є відображенням власного світобачення, ідентичності. Саме тому культуру неможливо насаджувати, «прищеплювати» спільнотам, якщо у них відсутня відповідна внутрішня інтенція. Лише на перетині усталених культурних практик громади і запропонованих їй нових сенсів може формуватися нова ідентичність», — підсумовує Галина Григоренко, керівниця програми «Культура» у Фундації Множина.
Надалі «Терени» планують ініціювати ширші обговорення результатів дослідження в громадах Полтавської області, щоб сприяти подоланню розривів у комунікації між владою, закладами культури, громадськими ініціативами, культурними дієвцями та меценатами. Протягом 5—7 листопада відбудуться зустрічі з громадами в Лубнах, Кременчуці, Козельщині, Гадячі, Опішні та Полтаві. Подробиці програми туру дізнавайтеся на сайті та в соцмережах аґенції.
Позиція культурної аґенції «Терени» та Фундації Множина може не збігатися з думками респондентів і респонденток та авторів і авторок дослідження.
Довідка
Культурна аґенція «Терени» була заснована 2025 року, щоб сприяти децентралізації культурних процесів в Україні та підтримувати культурні ініціативи в регіонах. У 2026 році аґенція започаткувала літературну премію «Григір» за найкращу збірку короткої прози в Україні. Організація розвиває, зберігає і популяризує культурні надбання українських регіонів через створення культурних просторів, дослідження, навчання дієвців культури, культурно-дослідницькі мандрівки, премії, інформаційні та книжкові проєкти.
Фундація Множина — філантропічна інституція, яка працює для посилення суб'єктності людей і суспільства в умовах глибоких цивілізаційних змін. Її місія — сприяти тому, щоб українці ставали авторами власного життя: спроможними, дієвими та проактивними громадянами. Фундація працює за чотирма програмними напрямами: Ідентичність, Культура, Життєстійкість і Спроможність.
